Зарплата нерезидентів та іноземців: оподаткування податком з доходів

З 1 січня поточного року діють нові правила оподаткування доходів фізичних осіб, які визначає Закон України від 22.05.2004р. №889 “Про податок з доходів фізичних осіб”. Закон встановлює різний порядок сплати податку для фізичних осіб-резидентів та фізичних осіб-нерезидентів, які отримують доходи із джерелом їх походження з території України. З огляду на це ДПА України наказом від 29.01.2004р. №50 затверджено Податкове роз’яснення щодо застосування окремих норм Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” в частині оподаткування іноземців та нерезидентів.

Терміни “нерезидент” та “іноземець” визначаються різними законами і не тотожні. Фізична особа-іноземець може самостійно визначити власний резидентський статус у разі обрання основного місця проживання в Україні. Для цього їй потрібно подати до податкової інспекції за місцем проживання письмову заяву з проханням вважати її резидентом для цілей оподаткування податком з доходів в поточному році.

В заяві власноручно необхідно зазначити такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер з ДРФО, дата народження (число, місяць, рік), громадянство, підстава перебування в Україні, час перебування в Україні у звітному періоді, джерело отримання доходу в Україні (назва працедавця, його код згідно з ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, юридична адреса працедавця), місце проживання, а також інформація щодо документального підтвердження місця проживання фізичної особи - іноземця в Україні. Таким документальним підтвердженням може бути посвідка про постійне або тимчасове проживання в Україні, документ, що посвідчує отримання статусу біженця чи притулку в Україні, реєстрація на території України паспортного документа, договір купівлі-продажу будинку (квартири), договір оренди будинку, квартири, іншого приміщення, придатного для проживання, договір дарування житла, лист власника приміщення (орендодавця) про згоду на проживання у приміщенні відповідної фізичної особи тощо.

Про факт самостійного обрання фізичною особою - іноземцем власного податкового статусу як резидента відповідний орган державної податкової служби письмово повідомляє працедавця (працедавців) рекомендованим листом.

Доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку – резиденту відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору оподатковуються за ставкою, визначеною п.7.1 Закону, тобто 15 відсотків (до 31.12.2006 – за ставкою 13 відсотків).

На фізичних осіб - іноземців, які самостійно обрали статус резидента, а в подальшому прийняли рішення про виїзд за кордон на постійне місце проживання (в тому числі внаслідок закінчення терміну дії дозволу на працевлаштування в Україні), поширюються вимоги пункту 18.3 статті 18 Закону щодо необхідності подання податковому органу податкової декларації не пізніше 60 календарного дня, що передує виїзду за кордон.

Заробітна плата, незалежно від джерела її виплати, що виплачується нерезиденту працедавцем-резидентом, підлягає оподатковуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону, тобто до 31.12.2006 – 13 відсотків. При цьому працедавець-резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно заробітної плати. Податковим агентом може бути також і представництво нерезидента - юридична особа у разі виплати будь-якого доходу на користь платника податку - нерезидента, незалежно від джерел виплати таких доходів.