Відповідно п. 1.10 ст. 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 № 889-ІУ - нерухоме майно (нерухомість) – об’єкти майна, що розташовуються на землі та не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних чи функціональних характеристик (властивостей), а також земля.

Оподаткування доходу від надання нерухомого майна в оренду (суборенду), житлове наймання (піднаймання) регулюється п. 9.1 ст. 9 Закону. Порядок обкладення податком з доходів фізичних осіб орендної плати залежить від статусу як орендодавця, так і орендаря.

Досить часто підприємство орендує нерухоме майно у фізичної особи (наприклад, під офіс). При цьому така фізична особа може бути, або не бути працівником цього підприємства.

Розглянемо випадок, коли орендодавцем є працівник підприємства ( з 01.01.2004 р. для порядку оподаткування не має значення, за основним чи не за основним місцем роботи працює орендодавець).

Приклад 1. Працівнику підприємства нараховано заробітну плату в розмірі 600 грн. і суму орендної плати за договором оренди приміщення під офіс у розмірі 400 грн.

І заробітна плата, і сума орендної плати включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу та обкладаються за ставкою 13 %.

З 01.01.2004 р. визначення загального місячного доходу для розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб не має істотного значення, оскільки ставка 13 % застосовується до всіх доходів, що включаються до загального місячного доходу. Тому податок з доходів фізичних осіб необхідно визначити окремо щодо заробітної плати і окремо щодо орендної плати.

Пояснимо, чому податок з доходів фізичних осіб потрібно визначати щодо окремих видів доходів.

Згідно з п. 3.5 ст. 3 Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України або внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. З 01.01.2004 р. збори до Пенсійного фонду перетворяться на внески, у зв’язку із чим і їх сума повинна буде вираховуватися із заробітної плати працівника для визначення об’єкта оподаткування.

Оскільки об’єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб щодо заробітної плати та інших видів доходів, наприклад, доходу від здавання в оренду нерухомого майна, різні, податок слід визначати окремо щодо кожного із цих видів доходів.

Наведемо розрахунок податків та внесків до соціальних фондів із заробітної плати і орендної плати.

Податок з доходу фізичних осіб (13 %) – (600 – (12 + 3 + 3)) х 0,13 = 75,66 (грн.).

Внесок до Пенсійного фонду (2 %) – 600 х 0,02 = 12 (грн.)

Внесок до Фонду з тимчасової втрати працездатності (0,5 %) – 600 х 0,005 = 3 (грн.).

Внесок до Фонду по безробіттю (0,5 %) – 600 х 0,005 = 3 (грн.).

Орендна плата ( 400 грн.)

Податок з доходу фізичних осіб – 400 х 0,13 = 52 (грн.).

Приклад 2. Договір оренди укладено підприємством із фізичною особою, яка не є працівником підприємства. Сума орендної плати складає 500 грн.

Звертаємо вашу увагу, що фізична особа – орендодавець не зобов’язана подавати податкову декларацію щодо цього доходу. Так, як згідно з п. 18.2 Закону обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним, якщо він одержував доходи виключно від податкових агентів, зобов’язаних подавати звітність стосовно цього податку, в установленому порядку.

Орендодавець та орендар – фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності

Порядок оподаткування орендної плати, якщо орендар та орендодавець є фізичними особами, які не є суб’єктами підприємництва, регулюється пп. 9.1.4 Закону.

      У цій ситуації орендодавець буде зобов’язаний самостійно сплатити податок за ставкою 13 % від суми орендної плати щокварталу.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону платник податку, який одержує доходи, нараховані особою, котра не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу і подати річну декларацію щодо цього податку.

Приклад 3. Пенсіонерка здає квартиру студенту, який щомісячно сплачує їй суму за проживання в розмірі 50 грн.

Відповідно норм Закону, договір оренди має бути нотаріально посвідчений.

Після закінчення 1 кварталу 2004 року орендодавцю ( в нашому випадку – пенсіонерці) необхідно прийти в податкову інспекцію за місцем проживання, де працівниками державної податкової інспекції, на підставі інформації нотаріуса, буде нараховано податок на доход та вручено квитанцію на сплату податку. Нарахований до сплати податок можна буде сплатити в будь – якому відділенні банку.

Яка ж сума податку буде обчислена з зазначеного доходу?

За квартал сума орендної плати складає 150 грн (50грн.х 3 міс.)

Податок на доход 19 грн. 50 коп (150 грн.х 0,13%)

Сума податку на доход від надання в найм житла має сплачуватись щоквартально ( протягом 40 днів після закінчення кожного кварталу.)