ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної податкової

адміністрації України

від 29.01.04р. № 53

     З набранням з 1 січня 2004 року чинності Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) як до вищих органів державної влади, так і до органів державної податкової служби України надходять звернення від фізичних осіб, які мають у власності та користуванні земельні ділянки, передані їм у встановленому законодавством порядку, та розмірах для ведення особистого селянського господарства, садівництва та індивідуального дачного будівництва, а також від підприємств-переробників сільськогосподарської продукції, заготівельних організацій щодо порядку оподаткування доходів, одержуваних такими фізичними особами від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) на зазначених земельних ділянках, оскільки у вартості такої продукції містяться витрати, пов’язані з її вирощуванням (виробництвом).

Згідно із статтями 22 та 121 Земельного кодексу України земля сільськогосподарського призначення передається у власність та користування фізичним особам для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га (для ведення садівництва - не більше 0,12 га, для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,1 га) для виробництва, переробки та споживання сільськогосподарської продукції з метою задоволення особистих потреб.

Діяльність, пов’язана з вирощуванням (виробленням) сільськогосподарської продукції на цих земельних ділянках не є підприємницькою. При цьому фізичні особи - власники (користувачі) таких земельних ділянок мають право продавати вирощену на них сільськогосподарську продукцію як підприємствам-виробникам, заготівельним організаціям, так і кінцевим споживачам - фізичним особам, які згідно із Законом не є податковими агентами.

Згідно з Законом об’єктом оподаткування у платника податку є загальний місячний та загальний річний оподатковуваний дохід, зокрема одержаний від продажу зазначеної сільгосппродукції, який визначається як сума, одержана від продажу за винятком суми витрат, понесених у зв’язку з одержанням такого доходу.

У разі продажу фізичною особою такої продукції покупцеві - податковому агенту, наявність названих земельних ділянок підтверджується копією Державного акта на право власності або право постійного користування землею (за його наявності), а в разі відсутності такого акта - довідкою місцевої ради про наявність зазначеної земельної ділянки. При цьому у довідці зазначається населений пункт, сільська, селищна, міська рада, на території якої розташована така земельна ділянка, дата і номер рішення місцевої ради, на підставі якого передано (надано) йому таку земельну ділянку у власність (користування).

У разі закупівлі сільгосппродукції безпосередньо за місцем її вирощування (виробництва) на підставі угод купівлі-продажу, які оформлюються покупцем і продавцем двосторонніми закупівельними актами у письмовій формі або закупівельними відомостями покупця, що повинні містити такі дані: місце укладання угоди, прізвище, ім’я по батькові продавця, його ідентифікаційний номер (за відсутності ідентифікаційного номера - відомості з паспорта продавця), дані з Державного акта (довідки) щодо права власності (користування) землею, назва продукції, ціна одиниці продукції, обсяг проданої продукції, сума виплачених коштів, підпис продавця про отримання коштів.

Враховуючи наведене, у разі продажу сільськогосподарської продукції власниками (користувачами) земельної ділянки підприємствам-переробникам, заготівельним організаціям та іншим особам, які згідно з Законом є податковими агентами, за умови дотримання такими фізичними особами вимог щодо надання зазначених документів

( копій Державних актів та довідок), у джерела виплати податок з доходів фізичних осіб не утримується.

Підприємства-переробники, заготівельники та інші податкові агенти про виплачені таким фізичним особам суми доходів повідомляють податковий орган у встановленому порядку.