Операції
з цінними паперами та корпоративними
правами: особливості оподаткування
податком з доходів фізичних осіб.
Оподаткування
доходів, одержуваних громадянами, від здійснення
операцій з цінними паперами та
корпоративними правами регулюється
Законом України від 22 травня 2003 року N 889
"Про податок з доходів фізичних осіб".
Порядок
оподаткування доходів у вигляді інвестиційного
прибутку визначено у пункті 9.6 статті 9
Закону. Згідно із підпунктом 9.6.7 пункту
9.6 статті 9 Закону під терміном "інвестиційний
актив" розуміється пакет цінних паперів
чи корпоративні права, виражені в інших,
ніж цінні папери, формах, випущені одним
емітентом, а також банківські метали,
придбані у банку, незалежно від місця їх
подальшого продажу.
Відповідно
до п.1.8. ст.1 Закону України від 28.12.97р. “Про
оподаткування прибутку підприємств”
корпоративні права - право власності на
статутний фонд (капітал) юридичної особи
або його частку (пай), включаючи права на
управління, отримання відповідної
частки прибутку такої юридичної особи, а
також активів у разі її ліквідації відповідно
до чинного законодавства, незалежно від
того, чи створена така юридична особа у
формі господарського товариства, підприємства,
заснованого на власності однієї
юридичної або фізичної особи, або в інших
організаційно-правових формах.
Облік фінансових результатів від
здійснення платником податку операцій з
цінними паперами та корпоративними
правами ведеться платником податку
самостійно, окремо від інших доходів і
витрат з урахуванням наказу Державної
податкової адміністрації України від
16.10.2003 р. N 490 "Про затвердження форми
обліку доходів і витрат платника
податку з доходів фізичних осіб та
Порядку ведення обліку доходів і витрат
для визначення суми загального річного
оподатковуваного доходу".
Інвестиційний
прибуток розраховується як позитивна різниця
між доходом, отриманим платником
податку від продажу окремого інвестиційного
активу, та його вартістю, що розраховується
виходячи із суми витрат, понесених у зв'язку
з придбанням такого активу.
Якщо
платник податку продає пакет цінних
паперів (корпоративні права) пов'язаним
з ним особам, то інвестиційний збиток, що
виникає внаслідок такого продажу, не
враховується при визначенні загального
фінансового результату операцій з інвестиційними
активами. Якщо платник податку дарує інвестиційний
актив або передає його у спадщину, то інвестиційний
збиток, що виникає внаслідок такого
дарування або надання у спадщину, не
враховується при визначенні загального
фінансового результату операцій з інвестиційними
активами.
Загальний
фінансовий результат операцій з інвестиційними
активами визначається як сума інвестиційних
прибутків, отриманих платником податку
протягом звітного року, зменшена на суму
інвестиційних збитків, понесених
платником податку протягом такого року.
Позитивне
значення загального фінансового
результату операцій з інвестиційними
активами за наслідками звітного року
включається до складу загального річного
оподатковуваного доходу платника
податку, що підлягає декларуванню за
наслідками звітного податкового року у
встановленому законом порядку.
Якщо
загальний фінансовий результат операцій
з інвестиційними активами має від'ємне
значення, то його сума переноситься у
зменшення загального фінансового
результату операцій з інвестиційними
активами наступних років до його
повного погашення.
При
цьому до розрахунку загального фінансового
результату операцій з інвестиційними
активами платник податку не включає
дохід, отриманий протягом звітного
податкового року від продажу інвестиційних
активів, якщо сума такого доходу не
перевищує суми місячного мінімального
прожиткового рівня, діючого для
працездатної особи на 1 січня звітного
податкового року, помноженої на 1,4 та
округленої до найближчих 10 гривень (п. п.
9.6.8 "а" п. 9.6 ст. 9 Закону). Якщо дохід,
одержаний від продажу у звітному
податковому році інвестиційного активу,
не перевищує згадану вище суму, відомості
про такий продаж до декларації не
вносяться.
Платник
податку, який за розрахунком загального
фінансового результату операцій з інвестиційними
активами протягом звітного року має
право не подавати до податкового органу
річну податкову декларацію, зобов'язаний
її подати у разі отримання доходів,
виплачених на його користь особами, які
не є податковими агентами (п. 17.2 "в"
ст. 17 та п. 18.2 ст. 18 Закону).
Оподаткування
доходів, одержаних у вигляді подарунків,
регламентується статтею 14 вказаного
вище Закону. Згідно з пунктом 14.1 цієї
статті Закону кошти, майно, майнові чи
немайнові права, вартість робіт, послуг,
подаровані платнику податку,
оподатковуються за правилами,
встановленими цим Законом для
оподаткування спадщини. Оподаткування
доходу, отриманого платником податку
внаслідок прийняття ним у спадщину
коштів, майна, майнових чи немайнових
прав регламентується ст. 13 Закону.
Згідно
із Законом (пп. 13.2.1 "в" п. 13.2 ст. 13),
при отриманні спадщини у вигляді об'єкта
комерційної власності (корпоративного
права) спадкоємцями податок нараховується
до вартості такої власності за ставкою,
визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону,
тобто у розмірі 15%.
Виходячи
із положень Закону фізична особа -
платник податку, який одержав протягом
звітного податкового року доход у
вигляді спадкового майна (подарунку),
зобов'язаний включити його вартість (суму)
до складу загального річного
оподатковуваного доходу та подати до 1
квітня року, наступного за тим, в якому
було одержано Свідоцтво про право на
спадщину (подарунок), річну декларацію
про майновий стан і доходи до
податкового органу за місцем своєї
податкової адреси (місце постійного або
переважного проживання платника
податку).
Управління
масово - роз´яснювальної роботи
та звернень
громадян ДПА у області
