АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДЕКЛАРУВАННЯ

ДОХОДІВ ГРОМАДЯН  У 2008 РОЦІ

Якщо громадянин одержав іпотечний кредит у валюті (доларах США) і його повернення згідно із кредитним договором передбачено також у валюті, то чи має він право на податковий кредит щодо відсотків, сплачених за таким іпотечним кредитом?

       Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №889 до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

       Згідно із ст..1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язуються повернути кредит та сплатити проценти.

       Статтями 509 та 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов’язання має бути виражене і виконане у грошовій одиниці України – гривні.

       Відповідно до п.3.2 ст.3 Вимог до іпотечних кредитів надання іпотечних кредитів позичальникам – фізичним особам здійснюється первинним кредитором виключно у грошовій одиниці України – гривні. Погашення іпотечного кредиту та відсотків за його користування здійснюється також виключно у грошовій одиниці України – гривні.

       Тому в даному випадку, якщо фінансовий кредит було одержано у іноземній валюті, то такий кредит не може розглядатися як іпотечний кредит, за яким згідно із Законом №889 передбачено реалізацію права платника податку на податковий кредит.

Фізична особа отримала Свідоцтво про право на спадщину у вигляді нерухомого майна в березні 2007 року від діда (II ступінь споріднення). Чи зобов'язаний такий громадянин подавати декларацію в 2008 році?

Статтею 13 Закону № 889 визначено, що при отриманні спадщини у вигляді нерухомого майна за нульовою ставкою податку оподатковується вартість такої власності, яка успадковується членом сім'ї подружжя та що мають першу ступінь споріднення.

Таким чином, при отриманні в спадщину нерухомого майна від діда у спадкоємця виникає об'єкт оподаткування.

Підпунктом 13.2.2 пункту 13.2 статті 13 Закону № 889 передбачено, що при отриманні спадщини спадкоємцем, який не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, її оподатковують за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону — 5% (з будь-якого об'єкта спадщини).

Тому в даному випадку спадкоємець зобов'язаний подавати податкову декларацію.

Спадкоємцем є неповнолітня дитина, яка успадковує окрім нерухомого майна ще й цінні папери. Чи передбачено законом будь-які пільги, якщо спадкоємцем є дитина?

Згідно із Законом № 889 до членів сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення відносяться, зокрема діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти.

Починаючи з 2007 року відповідно до Закону № 3378 "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 19.01.06 р. щодо оподаткування спадщини для спадкоємців — членів сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення при успадкуванні нерухомості застосовується нульова ставка податку з доходів фізичних осіб, у тому числі і до об'єктів комерційної власності.

Закон № 889 передбачає рівні права і обов'язки для всіх платників податку, незалежно від їх віку, статі, сімейного становища тощо. Тому неповнолітні діти у разі отримання ними доходу у вигляді спадщини, до складу якої входять інвестиційні активи (корпоративні права, цінні папери), від спадкодавця першого ступеня споріднення відповідно до Закону) є платниками податку (пп. 13.2.1 ст. 13).

Мати— громадянка України отримала від своєї доньки грошовий переказ. Донька постійно працює в Німеччині. Як оподатковуються таким чином отримані кошти?

Згідно з Законом № 889 доход, відмінний від доходу з джерелом його походження з території України, є іноземним.

Відповідно до ст. З Закону № 889 об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи.

Тому в випадках, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку— їх отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію.

Громадянин у 2007 році отримав доход від продажу майна, отриманого від КСП в натурі згідно з майновим сертифікатом. Чи         зобов'язаний він подавати декларацію?

Відповідно до пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються (тому і не відображаються в річній податковій декларації) суми доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших

корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Таким чином, доход платника податку від продажу майна, отриманого від КСП в натурі згідно з майновим сертифікатом, іншому підприємству не підлягає оподаткуванню, а підприємство не виконує функції податкового агента щодо нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб, оскільки відсутній оподатковуваний доход, але при цьому зазначає виплачений доход у ф. № 1 ДФ.

Яка відповідальність передбачена законом за неподання або несвоєчасне подання річної декларації?

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність громадян за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи (Стаття 164').

Так, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи розглядають органи державної податкової служби України.