Оподаткування доходів приватних нотаріусів та подання ними декларації

Пунктом 1.9 ст. 1 Закону № 889 визначено, що діяльність приватних нотаріусів віднесена до незалежної професійної діяльності.

Доходи приватного нотаріуса — це сума коштів, що сплачується клієнтами за вчинення нотаріальних дій та надання додаткових послуг правового характеру.

Згідно із Законом об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний та/або річний оподатковуваний доход, в тому числі доход, одержаний від здійснення незалежної професійної діяльності на території України (пп. "з" п. 1.3 ст. 1, ст. З та 4 Закону № 889).

Хоча приватні нотаріуси і належать до окремої групи платників податку законодавством встановлено, що з початку 2004 року їхні доходи оподатковуються за загальними нормами закону, у т. ч. щодо порядку визначення загального оподатковуваного доходу, ведення книг обліку доходів і витрат, обов'язків декларування та термінів сплати і таке інше.

Статтею 18 Закону № 889 встановлено, що платник податку повинен подати річну податкову декларацію, якщо згідно з нормами цього Закону він зобов'язаний задекларувати свої доходи. При цьому п. 18.1 ст. 18 Закону № 889 встановлено, що обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним за умови, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Разом із тим платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити таку суму доходу до складу загального річного оподатко­вуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (пп. 8.2.1 ст. 8 Закону № 889).

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація— це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку.

Водночас згідно з п. 1.15 та пп. 8.1.1 п. 8.1 Закону № 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний доход на користь платника податку, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 Закону № 889. Тобто у податкового агента оподаткування виплачених доходів є кінцевим.

Враховуючи наведене, при визначенні річного оподатковуваного доходу платників податку, в тому числі приватних нотаріусів, повинні прийматися до уваги лише ті з відображених у податковій декларації доходів, з яких необхідно сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

Поряд із цим Законом № 889 (ст. 19) на платника податку покладено обов'язки ведення обліку доходів і витрат в обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу у разі, коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків.

Разом із тим Міністерство юстиції України у своєму листі від 01.09.05 р. № 31-35/1488 щодо обов'язкових витрат приватних нотаріусів зазначає:

"Статтею 3 Закону України від 02.09.1993 "Про нотаріат" визначено, що нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних та громадських підприємств і організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім тієї, яка передбачена абзацом другим статті 4 цього Закону (складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру), а також викладацької і наукової у вільний від роботи час.

Згідно зі статтею 32 цього Закону з доходу приватного нотаріуса справляється податок за ставками, встановленими чинним законодавством України.

Одночасно цим Законом та іншими нормативно-правовими актами встановлено певні вимоги і обов'язкові умови щодо організації роботи приватного нотаріуса. Так, згідно зі статтею 25 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус повинен мати своє робоче місце в межах нотаріального округу, а відповідно до статті 52 цього Закону — використовувати у своїй роботі реєстри для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальні свідоцтва та посвідчувальні написи на правочинах і нотаріально засвідчуваних документах за встановленими формами.

Відповідно до Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.06.98 р. № 36/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.06.98 р. за № 376/2816, приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, має складатися з двох і більше кімнат, належати нотаріусу на праві власності або бути орендованим. Це приміщення має бути забезпечене сейфом для                                                                                                        зберігання печаток, штампів, спеціальних бланків та металевими шафами для зберігання архіву.

Приміщення має бути підключено до засобів охоронної та пожежної сигналізації, на вікнах мають встановлюватися грати. Робоче місце нотаріуса повинно бути обладнане комп'ютерною та оргтехнікою, телефоном.

Крім того, при вчиненні нотаріальних дій (посвідченні та реєстрації правочинів, видачі свідоцтв про право на спадщину, накладенні заборони відчуження майна тощо) нотаріуси зобов'язані вносити відповідну інформацію та отримувати витяги з Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, що передбачено відповідними нормативно-правовими актами і пов'язано з певними витратами. Крім того, робота нотаріуса пов'язана з постійним документообігом та використанням спеціальних бланків.

Статтею 28 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що приватний нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу.

Підтримання належного професійного рівня нотаріуса (статті 5, 6 Закону України "Про нотаріат") потребує систематичної участі його в заходах по підвищенню кваліфікації, що проводяться Міністерством юстиції України та регіональними управліннями юстиції, а також придбання офіційних видань, рекомендованих Мін'юстом України, іншої юридичної літератури."

Таким чином, Міністерство юстиції України вважає, що вищезазначені та інші обов'язкові витрати приватних нотаріусів пов'язані з організацією роботи приватних нотаріусів.

Що стосується відповідальності за неперерахування податку з доходів, то ст. 17 Закону № 889 встановлено відповідальні особи за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету, якою передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з виплачуваних доходів, є податковий агент.

Крім того, відповідно до пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889 у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на податкового агента.

Управління масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян

[ Home ] [ ДПА України ] [ The STA of Ukraine ] [ ДПА в області ] [ Обласна влада ] [ Консультаційний центр ] [ Новини ] [ Інформація ] [ Каталог послуг ] [ Податковий кримінал ] [ Прийом громадян ] [ Сумлінні платники ] [ Телефони довіри ] [ Карта сайту ] [ Регуляторна політика ] [ Електронна звітність ]

Останнє оновлення 25-03-2008.