Необхідність прийняття Податкового кодексу України

На сьогодні у сфері оподаткування діє близько 2000 нормативно-правових актів,  при цьому, мають місце випадки, коли норми різних актів законодавства суперечать одна одній. Безумовно, що працювати безконфліктно і комфортно  платникам податків у такому заплутаному правовому середовищі дуже непросто.

 Вітчизняному бізнесу потрібні менша кількість податків, нижчі ставки, узгоджені між собою норми податкового законодавства. Практично всі опитування підприємців свідчать, що найпершою перешкодою для бізнесу вони вважають незрозуміле і нестабільне законодавство.

Спроби нарощування податкових надходжень за допомогою адміністративних заходів мають лише тимчасові результати, а інколи призводять до нарощування заборгованості платників податків по податках, зборах та обов’язкових платежах.

На нинішньому етапі розвитку нашої країни, коли основним мотивом економічної політики повинна бути безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, активізацію інвестиційної і підприємницької діяльності, є нагальна необхідність невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного податкового законодавства.

В результаті багаторічних дискусій про концепцію реформування податкової системи України була признана пріоритетність кодифікації українського податкового законодавства. Вчені і практики прийшли до висновку, що нестабільна податкова система підриває основу бюджетної системи країни, провокує політичну нестабільність та соціальну напругу.

Комплексно ця проблема може бути вирішеною лише за умови системних підходів до її усунення, і в першу чергу шляхом законодавчого врегулювання питань оподаткування та за наявності адекватних умов адміністрування податків, що дозволить уникнути подібних неконтрольованих ситуацій в подальшому.

 Що ж можна досягти шляхом прийняття Податкового кодексу України.

Прийняттям цього важливого для країни документу можна реально досягти:

 - забезпечення стабільності та досконалості податкового законодавства;

- зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження;

- забезпечення прозорості та зрозумілості причинно-наслідкових механізмів оподаткування;

- збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків;

- реального зниження податкового навантаження;

- перегляд податкових пільг та привілеїв з метою недопущення  їх безсистемного та невиправданого надання; 

- стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення суспільства;

- уніфікації  бухгалтерського та податкового обліку;

- реальне забезпечення прав платників податків;

- усунення неузгодженості податкового законодавства з нормами законодавства інших галузей права, забезпечення їх гармонізації та взаємодії;

- прозорості процедур адміністрування податків;

- створення дієвого механізму контролю;

- підвищення добровільності сплати податків.