Аналіз впливу регуляторного акта

до проекту постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння”

1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року №115 затверджено Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння (далі – Порядок).

Пунктом 10 Порядку визначено, що у разі дорозробки нафтових та газових родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами, збір не справляється за додатково видобуті понад базові (проектні) обсяги нафту і газ протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року №686 „Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України з питань визначення родовищ корисних копалин з важковидобувними та виснаженими запасами” (далі – постанова №686) скасовано постанови Кабінету Міністрів України, що визначали перелік родовищ із важковидобувними і виснаженими запасами, а також обсяги пільгового оподаткування за видобуток вуглеводневої сировини з цієї категорії родовищ.

Крім того, абзацом першим пункту 13¹ Порядку встановлено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Одночасно, абзацом третім пункту 13¹ Порядку встановлено, що збір сплачується протягом 10 календарних днів наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору без уточнення місця сплати.

Отже, враховуючи вищевикладені проблемні моменти щодо справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі – збір за ГРР), та з метою врегулювання питання застосування індексу цін виробників промислової продукції до нормативів збору за ГРР, розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння” (далі – проект постанови).

2. Цілі державного регулювання

Прийняття проекту постанови спрямовано на упередження ухилення від сплати збору за ГРР) та забезпечення умов для здійснення ефективного контролю за обчисленням та справлянням цього збору.

3. Визнання альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Прийняття проекту постанови дозволить узгодити між собою норми Порядку стосовно подання платниками податкових розрахунків зі збору за ГРР та сплати цього збору до бюджету, а також узгодити норми Порядку із постановою №686 та Законом №686.

Альтернативних варіантів досягнення цілей, передбачених цим проектом, немає.

4. Механізм, який застосовується для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Для розв’язання проблеми проектом постанови вносяться такі зміни до Порядку:

абзац другий пункту 3 викладається у новій редакції, якою регулюється застосування до нормативів збору за ГРР індексу цін виробників промислової продукції;

виключається пункт 10, що регламентував можливість пільгового оподаткування збором за ГРР за видобуток корисних копалин з родовищ, які визнавались родовищами з важковидобувними та виснаженими запасами;

пункт 13¹ стає пунктом 13 і викладається у новій редакції, якою встановлено, зокрема, що платники збору за ГРР мають сплачувати цей збір за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

У разі прийняття проекту постанови будуть створені правові підстави для затвердження центральним (керівним) податковим органом затвердити відповідно до Закону №2181 уніфіковану форму податкового розрахунку збору за ГРР, а також сплачувати платниками збору за ГРР за місцезнаходженням родовища корисних копалин, що забезпечить здійснення органами державної податкової служби ефективного контролю за обчисленням та справлянням цього збору.

6. Очікувані результати прийняття акта

7. Термін дії акта

Постійно. Термін дії постанови може бути обмежено втратою чинності Порядку.

8. Показники результативності акта

Прийняття постанови не впливає на розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів.

Кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія наказу – близько 3 тисяч.

Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта фактично не змінюватиметься.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання з основних положень акта – високий. З цією метою здійснюється підготовка листів роз’яснень, методичних рекомендацій, статей у періодичному виданні „Вісник Державної податкової служби України”.

Прийняття постанови надасть можливість узгодити між собою норми Інструкції з нормами чинного законодавства з метою упередження ухилення від оподаткування збором за ГРР та здійснення ефективного контролю за обчисленням та справлянням цього збору.

Реалізація наказу не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Дія відповідного наказу поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють видобуток корисних копалин за спеціальними дозволами з родовищ, що були раніше розвідані за рахунок державного бюджету.

Отже, наказ не впливає на інтереси інших суб’єктів господарювання – платників податків, тому не може порушувати або упереджувати їх законні інтереси у сфері господарювання.

9. Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності акта

Базове відстеження результативності зазначеної постанови буде здійснюватись шляхом аналізу даних щодо надходжень збору за ГРР за місцем податкової реєстрації платників і автоматичної обробки податкових розрахунків цього збору, контролю за правильністю їх складання, та своєчасністю їх подання до органів державної податкової служби. Крім того, базове відстеження здійснюватиметься шляхом аналізу

Повторне відстеження передбачається здійснити через 1 рік після набрання чинності регуляторного акта шляхом аналізу даних, що і при базовому відстеженні, але за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Періодичне відстеження дії регуляторного акта здійснюватиметься через кожні 3 роки після набрання чинності регуляторного акта протягом всього терміну його дії.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних моментів, які передбачається визначати шляхом узгодження показників встановлених за результатами відстеження, буде розглядатись можливість їх виправлення через внесення відповідних змін.