Проект
Закон
України
“Про
внесення змін до
Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” (щодо оподаткування
банківських установ)
Верховна Рада України постановляє:
І.
До Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості
Верховної Ради України, 1994 р., № 10, ст. 43; 1997 р., № 27, ст. 181, №
47, ст. 294; 1998 р., № 2, ст. 7, № 10, ст. 35, № 18, ст. 94, № 26, ст.
151; 1999 р., № 1, ст. 1, № 2-3, ст. 21, ст. 22, № 4, ст. 33, № 8, ст.
55, № 9-10, ст. 66, № 15, ст. 83, № 17, ст. 114, № 18, ст. 140, № 28,
ст. 229, № 32, ст. 264, № 38, ст. 338, ст. 352, № 39, ст. 356, ст. 357,
№ 46, ст. 418, № 50, ст. 435; 2000 р., № 2, ст. 16, № 5, ст. 34, № 10,
ст. 78, № 14-15-16, ст. 121, № 20, ст. 149, № 22, ст. 172, № 25, ст.
197, № 26, ст. 209, № 32, ст. 254, ст. 260, № 35, ст. 283, № 38, ст.
318, ст. 319, № 39, ст. 333, № 43, ст. 363, ст. 370, № 45, ст. 375, ст.
377, № 46, ст. 393, № 48, ст. 406; 2001 р., № 2-3, ст. 10, № 4, ст. 17,
№ 7, ст. 36, № 10, ст. 44, № 11, ст. 46, № 20, ст. 96, № 23, ст. 114, №
30, ст. 143, № 32, ст. 169; 2002 р., № 2, ст. 11, ст. 12, № 5, ст. 31, №
8, ст. 63, № 9, ст. 68, № 10, ст. 78, № 12-13, ст. 92, № 16, ст. 114, №
29, ст. 192, № 31, ст. 214, № 33, ст. 238, № 35, ст. 259, № 36, ст.266;
2003 р., № 10-11, ст.86, ст.87, № 12, ст.88, № 14, ст.99, № 24, ст.162,
№ 30, ст.249, № 33-34, ст.267, № 36, ст.280, № 37, ст.308, № 45, ст.363;
2004 р., № 6, ст.38; № 8, ст. 67, № 12, ст.88, № 24, ст.162; № 32 ст.
393, № 35 ст. 412; № 52 ст. 563; 2005, № 7-8, ст.162, № 17 ст.267, №
18-19, ст.267, № 27 ст.363, № 33 ст.430, № 34 ст.441, 442; 2006, № 2-3,
ст.35, № 18 ст.155, № 22 ст.182) внести такі зміни:
1. У
статті 1:
1)
пункт 1.3 після слів „іноземна валюта” доповнити словами „та банківські
метали”;
2)
доповнити пунктом 1.12 такого змісту:
„1.12.
Кредитні операції - вид активних операцій, пов'язаних з наданням
клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про
надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання
гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення
факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі
врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку
погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо
повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату
процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу)”;
у
зв’язку з цим пункти 1.12-1.43 вважати відповідно 1.13-1.44;
3)
пункт 1.20:
доповнити підпунктом 1.20.8 такого змісту:
„1.20.8. Звичайна процентна ставка за кредит – процентна ставка, що
встановлюється залежно від строків, розміру та виду кредиту, умови якого
визначаються за рішенням платника податку, яке має бути оприлюднено.
Процентна ставка за кредитом, наданим пов’язаним з банком особам, не
може бути меншою, ніж за кредитами, наданими іншим особам.
Якщо
процентна ставка за кредитом наданим платником податку пов’язаним особам
є меншою ніж звичайна, до валового доходу банку включається сума
процентів, отриманих (нарахованих) за таким кредитом, визначена за
звичайною процентною ставкою”;
у
зв'язку з цим підпункти 1.20.8 – 1.20.10 вважати відповідно підпунктами
1.20.9 – 1.20.11.
2.
Пункт 4.1 статті 4
доповнити підпунктом 4.1.7 такого змісту:
„4.1.7.
Суми зменшення (убутку) резервів під нестандартну заборгованість банків
на кінець звітного періоду в порівнянні із сумою цих резервів на початок
цього ж звітного періоду, що розраховані в порядку, визначеному пунктом
12.2 статті 12 цього Закону”.
3.
У статті 5:
1)
абзац перший підпункту 5.2.4 пункту 5.2 викласти у такій редакції:
„5.2.4.
Суми приросту резервів під нестандартну заборгованість банків на кінець
звітного періоду в порівнянні із сумою цих резервів на початок цього ж
звітного періоду, що визначені в порядку, встановленому пунктом 12.2
статті 12 цього Закону”;
2)
підпункт 5.4.6 пункту 5.4 викласти в такій редакції:
„5.4.6.
Будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування
продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з
експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних
фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути
завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; інших
ризиків, крім кредитних, платника податку, пов'язаних із здійсненням ним
господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу
відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого
страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших
ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у
трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не
передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування
сторонніх фізичних чи юридичних осіб.”
4. У
статті 7:
1)
пункт 7.3 викласти в новій редакції:
„7.3.1.
Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у
зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду,
перераховуються в гривні за офіційним (валютним) курсом Національного
банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів.
7.3.2.
Витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у
зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься
до валових витрат такого платника податку протягом звітного періоду,
перераховуються в гривні за офіційним (валютним) курсом Національного
банку України, що діяв на дату нарахування таких витрат.
7.3.3.
Визначення курсових різниць від здійснення платником податку операцій із
розрахунками в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Під
поняттям курсових різниць з метою застосування цього пункту слід
розуміти прибуток або збиток, отриманий внаслідок перерахунку монетарних
статей балансу, виражених в іноземній валюті, що обліковуються у
платника податку на початок та на кінець звітного періоду.
При
цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) враховується у
складі валових доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення
курсових різниць) враховується у складі валових витрат платника податку.
7.3.4.
При здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної валюти та
банківських металів до складу валових доходів або валових витрат
відповідно відноситься фінансовий результат (прибуток або збиток)
обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду,
визначений в порядку, передбаченому національними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку.”;
2) у
пункті 7.6:
підпункт 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 викласти у такій редакції:
„7.6.1.
Платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів
операцій за кожним видом цінних паперів (у тому числі іпотечними
сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю
та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю)” і деривативами.”
Якщо
доходи, отримані (нараховані) у звітному періоді від продажу (відчуження)
цінного паперу або деривативу перевищують витрати, понесені (нараховані)
платником податку внаслідок придбання такого цінного паперу або
деривативу, прибуток включається до складу прибутків за операціями з
цінними паперами і деривативами такого платника податку за результатами
такого звітного періоду.
Якщо
доходи, отримані (нараховані) у звітному періоді від продажу (відчуження)
цінного паперу або деривативу є меншими за витрати, понесені (нараховані)
платником податку внаслідок придбання такого цінного паперу або
деривативу, від’ємний фінансовий результат включається до складу збитків
за операціями з цінними паперами і деривативами такого платника податку
за результатами такого звітного періоду.
Якщо за
результатами звітного періоду загальна сума прибутків за операціями з
цінними паперами і деривативами перевищує загальну суму збитків за
такими операціями, сума перевищення включається до складу валових
доходів за результатами такого звітного періоду.
Якщо за
результатами звітного періоду загальна сума збитків за операціями з
цінними паперами і деривативами перевищує загальну суму прибутків за
такими операціями, сума перевищення включається до складу збитків за
операціями з цінними паперами і деривативами наступного звітного періоду.
Усі
інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів
за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та
деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні
об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах,
встановлених цим Законом.
Норми
цього пункту не поширюються на операції з цінними паперами, які
передбачають зворотній викуп або погашаються емітентом.”
5. У
статті 12:
1)
назву пункту 12.2 викласти в такій редакції:
“Особливості покриття сумнівної та безнадійної заборгованості банками”;
2)
підпункт 12.2.1 пункту 12.2 викласти у такій редакції:
„12.2.1. Будь-який банк може створювати резерв для відшкодування
можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма
видами кредитів, а також гарантій та порук, інших видів кредитних
операцій у межах фактично виданих боржнику коштів, а також за коштами,
що розміщені на кореспондентських рахунках в інших банках,
заборгованість за якими визнано нестандартною відповідно до методики,
яка встановлюється для банків Національним банком України (далі – резерв
під нестандартну заборгованість)”;
3)
підпункти 12.2.2 та 12.2.3 пункту 12.2 вилучити;
4) у
підпункті 12.2.4 слова „або при зменшенні сум боргових вимог, що
використовується як база для визначення обмежень, встановлених
підпунктом 12.2.3 цього пункту” вилучити, а слова „фінансової установи”
замінити на „банку”.
6. У
пункті 18.3 статті 18:
абзац
перший після слів „до складу їх валових витрат” доповнити словами „(витрат
на придбання цінних паперів та деривативів, балансової вартості основних
фондів, а також витрат на сплату процентів)”;
в
абзаці третьому слова „виписку із право установчих документів
нерезидента” замінити словами „довідку, видану компетентним фінансовим
органом нерезидента”;
доповнити абзацом такого змісту:
„У разі
укладення договорів, які передбачають продаж (або інші види відчуження)
товарів, результатів робіт (послуг) нерезидентам, що мають офшорний
статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через
їх банківські рахунки незалежно від того, чи здійснюється оплата (в
грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або
нерезидентів, з метою оподаткування при визначенні суми доходів,
отриманих від укладення таких договорів, застосовується підвищуючий
коефіцієнт 1,15”.
ІІ. Цей
Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
ІІІ.
Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону і
ввести їх у дію одночасно із набранням чинності цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами
виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього
Закону та введення їх у дію одночасно з набранням чинності цим Законом.