Аналіз
впливу регуляторного акта
до проекту
Закону України “Про внесення змін до Закону України „Про плату за землю”
1.
Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
Необхідність прийняття проекту Закону України “Про внесення змін до
Закону України „Про плату за землю” пов’язана із наявними на сьогодні
проблемами у системі адміністрування земельного податку та орендної
плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (плати за
землю), що негативно впливають на стан надходжень цієї плати до бюджету
і можуть бути усунені лише шляхом внесення відповідних змін до Закону
України „Про плату за землю”.
Найбільш суттєвими з цих проблем є: використання земельних ділянок без
правовстановлюючих документів та не за цільовим призначенням;
неврегульованість механізму обчислення плати за землі намиті або насипні
(штучно утворені), землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного
та історико-культурного значення; наявність різнотлумачень при
оподаткуванні земельних ділянок, наданих залізницям та гірничодобувним
підприємствам; недосконалість порядку сплати плати за землю суб’єктами
господарювання, що є платниками єдиного податку, недосконалість порядку
надання пільг по земельному податку, узгодження норм Законів України
„Про плату за землю” і „Про оренду землі” та інше.
Проект
Закону України “Про внесення змін до Закону України „Про плату за землю”
підготовлено на виконання Плану підготовки першочергових законопроектів
та проектів інших нормативно-правових актів з питань підвищення
ефективності державного регулювання земельних відносин, використання та
охорони земель, затвердженого Указом Президента України від 21 листопада
2005 року № 1643/2005 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони
України” від 29 червня 2005 року „Про стан додержання вимог
законодавства та заходи щодо підвищення ефективності державної політики
у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель”.
2.
Цілі державного регулювання
Проект
Закону України “Про внесення змін до Закону України „Про плату за землю”
розроблено з метою удосконалення законодавства з питань оподаткування
платою за землю та збільшення надходжень до бюджету цього податку.
Запропоновані законопроектом зміни обумовлені необхідністю вирішення
нагальних проблем зі сплати земельного податку та направлені на
створення надійної законодавчої бази для формування дохідної частини
місцевих бюджетів.
3.
Визнання альтернативних способів досягнення зазначених цілей та
аргументи щодо
переваги обраного способу
Зазначені у законопроекті питання регулюються:
Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (зі
змінами та доповненнями);
Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (зі змінами
та доповненнями);
Бюджетним кодексом України від 21червня 2001 року № 2542-Ш (зі змінами
та доповненнями);
Законом
України від 3 липня 1992 року № 2535-ХII “Про плату за землю” (у
редакції Закону України від 19 вересня 1996 року № 378/96-ВР, зі змінами
та доповненнями);
Законом
України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХIV “Про оренду землі” (у редакції
Закону України від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV “Про внесення змін до
Закону України “Про оренду землі”);
Законом
України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” (зі змінами та доповненнями);
Указом
Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 “Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (у
редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99, зі
змінами та доповненнями);
наказом
Держкомстату України від 5.11.98 № 377 “Про затвердження форм державної
статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення
державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № №
6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)” (зареєстровано в Мін’юсті України
14.12.98 за № 788/3228).
Згідно
із Законом України “Про систему оподаткування” встановлення і скасування
податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних
цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою
України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими,
селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів
України про оподаткування.
У
зв’язку з цим, удосконалення механізму справляння плати за землю можливе
лише шляхом внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за
землю”.
4.
Механізм, який застосовується для розв’язання проблеми, і відповідні
заходи
Проектом Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про плату
за землю” пропонується:
врегулювати проблемні питання щодо оподаткування земельним податком
суб’єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену
систему
оподаткування та надають в оренду будівлі, споруди (їх частини) (щодо
сплати ними за ділянки під такими будівлями податку за землю);
врегулювати проблеми плати за землю при переході права власності на
будівлю і споруду (щодо термінів сплати новим власником податку за
землю);
з метою
уникнення різнотлумачення щодо оподаткування земельних ділянок, наданих
залізницям та гірничодобувним підприємствам, необхідно врегулювати
проблему сплати ними земельного податку – у межах смуг відведення та
розробки корисних копалин;
привести у відповідність до законів України про державний бюджет України
в частині сплати земельного податку вітчизняними закладами культури,
науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, а також
фізичної культури та спорту та за земельні ділянки, зайняті спортивними
базами олімпійської та параолімпійської підготовки (щодо скасування
наданої їм пільги);
врегулювати питання сплати земельного податку за земельні ділянки
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного
призначення за межами населених пунктів, переданих у власність або
наданих у користування (щодо приведення у відповідність до норм
Земельного кодексу);
передбачити ставки земельного податку як у межах населених пунктів, так
і за їх межами для земель лісового фонду (щодо встановлення ставки
оподаткування для таких земель);
передбачити врахування платниками земельного податку при розрахунку сум
цього податку зміни коефіцієнту функціонального використання при наданні
будівель, споруд в оренду іншим суб’єктам господарювання;
врегулювати питання використання земельних ділянок без
правовстановлюючих документів та не за цільовим призначенням (щодо
збільшення нормативів сплати);
врегулювати питання неврегульованості механізму обчислення плати за
землі намиті або насипні (штучно утворені), землі навколо водойм, а
також сплати земельного податку морськими та річковими портами, у тому
числі за землі намиті або насипні (штучно утворені) (щодо встановлення
розмірів плати за такі землі);
врегулювати питання сплати земельного податку за землі дорожнього
господарства (щодо скасування пільги та обмеження розмірів земельних
ділянок, за які плата не справляється);
врегулювати питання граничного розміру земельного податку за земельні
ділянки за межами населених пунктів, при умові, якщо нормативної
грошової оцінки для таких земель не затверджено;
привести у відповідність до Закону України „Про порядок погашення
зобов’язань перед бюджетом та цільовими фондами” щодо термінів
визначення зобов’язань;
з метою
здійснення належного контролю за дотриманням земельного законодавства та
правильністю визначення об’єкта оподаткування земельного податку та
орендної плати за землі державної і комунальної власності запропоновано
погодження податкової декларації, яка подається платниками земельного
податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної
власності, землевпорядними органами.
Одночасно, до цього Закону вносяться зміни, спрямовані на вдосконалення
адміністрування плати за землю в частині введення норми щодо термінів
давності та їх застосування для платників, яких своєчасно не було
залучено до сплати земельного податку, а також перегляд неправильно
нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику відповідно
до редакції статті 15 Закону № 2181-Ш.
5.
Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття
регуляторного акта
Прийняття проекту Закону України дозволить посилити контроль за платним
використанням землі, покращити адміністрування органами ДПС земельного
податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності,
збільшити надходження до бюджету, врегулює проблемні питання щодо
визначення моменту, з якого має справлятися плата за землю.
6.
Очікувані результати прийняття акта
7.
Термін дії акта
Постійно. Термін дії акта може бути обмежено лише втратою чинності
статтею 1 Закону України “Про систему оподаткування” або внесенням змін
до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні
правопорушення та Закону України “Про плату за землю” в частині питань,
щодо яких пропонуються зміни.
8.
Показники результативності акта
Запровадження запропонованого проекту Закону України “Про внесення змін
до Закону України “Про плату за землю” не потребує додаткових
матеріальних та фінансових витрат з державного бюджету.
Дія
цього проекту Закону торкається суб’єктів господарювання, які
використовують земельні ділянки і є платниками земельного податку та
орендної плати за землі державної і комунальної власності.
Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія проекту
Закону, складає близько 190 тисяч.
Проект
Закону не зачіпає інтересів інших платників податків, тому не може
чинити вплив на ведення їх господарської діяльності.
Рівень
поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта –
високий. З цією метою здійснюється підготовка листів, роз’яснень, статей
у періодичних виданнях “Вісник податкової служби України” та „Податковий,
банківський, митний консультант” і на офіційному сайті ДПА України.
Показником результативності Закону є вирішення проблемних та
неврегульованих питань в частині адміністрування плати за землю.
9.
Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності
акта
Базове
відстеження результативності проекту Закону буде здійснюватися шляхом
обліку платників земельного податку та орендної плати за землі державної
і комунальної власності, звірки даних щодо розмірів земельних ділянок,
наданих у власність або у користування, з органами Держкомзему та іншими
органами виконавчої влади, контролю за станом надходжень плати за землю
до бюджету.
Повторне відстеження передбачається здійснити через 2 роки після
набрання чинності регуляторним актом шляхом аналізу надходжень плати за
землю до бюджетів у розрізі регіонів, запитів від платників.
Періодичне відстеження дії регуляторного акта передбачається здійснювати
через кожні 3 роки після набрання чинності регуляторним актом протягом
всього терміну його чинності.
У разі
виявлення неврегульованих та проблемних моментів, які передбачається
встановлювати шляхом якісних і кількісних показників дії цього акта,
буде розглядатись можливість їх виправлення шляхом внесення відповідних
змін.