Аналіз впливу регуляторного акта
(до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України ”Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами”)

1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Вирішення основних проблем в адмініструванні податків повинно базуватися на вдосконаленні процесів щодо підвищення якості обслуговування платників податків, збільшення надходжень коштів до бюджету за рахунок підвищення добровільності сплати податків, ліквідації існуючих прогалин в податковому законодавстві, які дозволяють платникам податків ухилятися від оподаткування, а також встановлення зрозумілого, передбачуваного, стабільного податкового законодавства, в тому числі, запровадження оптимальної, чіткої та прозорої системи оподаткування.

На сьогодні виникає багато проблем в адмініструванні неподаткових платежів, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби, а також в стягненні сум штрафних санкцій за порушення законодавства, не пов’язаного з оподаткуванням (у сфері зовнішньоекономічної діяльності, регулювання обігу готівки, застосування реєстраторів розрахункових операцій тощо).

Також чинне податкове законодавство передбачає нерівний підхід у застосуванні штрафних санкцій та нарахуванні пені за несвоєчасну сплату податків. Так, платники податків, які задекларували свої податкові зобов’язання, але не змогли своєчасно їх сплатити, несуть більшу відповідальність, ніж платники податків, які ухиляються від оподаткування.

Потребує вдосконалення й існуючий порядок оскарження платниками податків рішень контролюючих органів, оскільки він дозволяє платникам податків суттєво відстрочити терміни сплати до бюджету сум податкових зобов’язань.

З метою створення сталої системи отримання державних доходів на основі добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків Державна податкова адміністрація України впроваджує проект “Програма модернізації державної податкової служби України“.

Для законодавчого забезпечення Проекту модернізації та врегулювання деяких проблем адміністрування податків Державною податковою адміністрацією України розроблено проект Закону України „Про внесення змін до Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – проект Закону), яким зокрема передбачено норми щодо створення компетентного, чесного та неупередженого адміністрування податків, максимального зменшення впливу людського фактора на прийняття рішення, мінімального втручання податківців у підприємницьку діяльність, створення сучасної інформаційної інфраструктури органів державної податкової служби.

2. Цілі державного регулювання

Законопроект розроблено з метою:

- забезпечення умов для добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства та забезпечення повної, своєчасної сплати податків, зборів та обов’язкових платежів;

- запровадження прозорих процедур адміністрування податків;

- ефективного державного регулювання економічних процесів у частині повного та своєчасного надходження податків, зборів (обов’язкових платежів) та неподаткових платежів до бюджетів усіх рівнів;

- зменшення випадків ведення господарської діяльності з порушенням норм податкового, валютного законодавства, законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування та ліцензування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби України;

- покращення послуг, що надаються платникам податків.

3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи
щодо переваги обраного способу

На теперішній час іншого альтернативного способу щодо досягнення зазначених цілей немає.

4. Механізм, який застосовується для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Проектом Закону передбачено внесення змін до Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з метою забезпечення чіткої організації відносин між державною податковою службою та платниками податків, які виникають у процесі адміністрування податків.

Основними змінами, які передбачаються законопроектом, є:

1. Розповсюдження дії Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон № 2181-ІІІ) на суми штрафних санкцій за порушення законодавства, не пов’язаного з оподаткуванням, а також неподаткових платежів, контроль за якими відповідно до цього Закону та інших законів України, покладено на податкові органи, а саме нарахування за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

2. Впровадження норм щодо стандартизації форм податкових декларацій шляхом відміни довільної форми подання податкових декларацій.

3. Надання платникам податків права на подання уточнюючих розрахунків при проведенні камеральних перевірок, що сприятиме:

- отриманню платником податків можливості самостійно виправити арифметичні помилки в податковій декларації, при цьому виправлена ним сума податкового зобов’язання не буде рахуватись як донарахування органу державної податкової служби;

- справедливому та неупередженому ставленню до платників податків.

4. Запровадження норм щодо безоплатного забезпечення платників податків формами податкових декларацій, що сприятиме своєчасному поданню податкових декларацій лише за формами, встановленими ДПА України, та погашенню податкових зобов’язань.

5. З метою вдосконалення процесів апеляційного узгодження податкового зобов’язання вносяться зміни щодо запровадження однорівневої системи оскарження рішень контролюючих органів та нового порядку щодо можливості оскарження платником податків рішення контролюючого органу.

6. Законопроектом передбачається визначити, що в податковому повідомленні, окрім суми податкового зобов’язання, належної до сплати, та суми штрафних санкцій, зазначається також і сума пені. Ці зміни взаємопов’язані з запровадженням нового порядку нарахування пені.

А саме, проектом передбачено, що пеня нараховується як на узгоджені, так і на неузгоджені суми податкового зобов’язання за весь період, що минув від дня, встановленого для сплати суми податкового зобов’язання, зазначеного у податковій декларації, до якої мала б бути включена донарахована сума податкових зобов’язань.

7. Передбачене законопроектом виключення щодо ненадсилання податкових вимог, якщо сума податкового боргу не перевищує межу, визначену центральним податковим органом, сприятиме зменшенню витрат бюджету на здійснення процедури повідомлення платників податків про виникнення податкового боргу та зменшенню витрат робочого часу працівників органів державної податкової служби.

8. З метою забезпечення своєчасного подання податкових декларацій, скорочення людських ресурсів, що займаються обробкою податкової звітності, та направлення цих ресурсів на виявлення недобросовісних платників податків та роботу з ними законопроектом передбачається запровадження направлення нагадувань щодо необхідності подання податкових декларацій платникам податків, які не подали декларації у встановлені терміни.

9. Законопроектом визначено, що податкові зобов’язання погашаються в порядку календарної черговості їх виникнення. Тобто податковий борг пропонується погашати раніше погашення податкових зобов’язань, які не є боргом за таким порядком:

1) пеня за прострочений податок, збір (обов’язковий платіж);

2) штраф на донарахований податок, збір (обов’язковий платіж), у т.ч. пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення законодавства, не пов’язаного з оподаткуванням;

3) прострочений податок, збір (обов’язковий платіж);

4) строкове податкове зобов’язання (податок, збір (обов’язковий платіж), штраф).

Зміни щодо порядку черговості погашення податкових зобов’язань сприятимуть захисту інтересів держави та зацікавленню платників податків у своєчасному декларуванні та сплаті податкових зобов’язань.

10. Внесення змін до порядку надання розстрочення податкових зобов’язань передбачає можливість отримання платником податків розстрочення податкового боргу, що сприятиме забезпеченню зміцнення фінансового стану платника податків та отримання державою у майбутньому належних коштів.

11. Передбачене законопроектом виключення з чинного Закону № 2181-ІІІ процедури, пов’язаної із складанням та реєстрацією договорів поруки, сприятиме спрощенню процедури погашення податкового боргу та позбавленню боржників можливості уникати чи затягувати сплату податкового боргу.

12. Оскільки одним із головних засобів запобігання недотриманню вимог законів та заохочення платників податків до своєчасної та в повному обсязі сплати платежів до бюджету є комплексна та узгоджена система нарахування пені і застосування штрафних санкцій, то законопроектом пропонується новий порядок нарахування пені та штрафних санкцій, який передбачає:

- здійснення щоденного розрахунку (перерахунку) пені, а не за фактом зарахування коштів на бюджетний рахунок;

- збільшення ставки пені за несвоєчасне погашення податкового зобов’язання;

- нарахування пені на неузгоджені суми податкового зобов’язання;

- відміну штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов’язання.

Крім того, пропонуються зміни, що дозволять встановити єдиний підхід до застосування штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірок, а також сприятимуть:

- введенню єдиного порядку відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань;

- прозорості алгоритму розрахунку пені;

- наявності в органах державної податкової служби чіткої інформації щодо повної суми податкового боргу;

- зменшенню кількості апеляцій та відповідно вивільненню робочого часу працівників підрозділу апеляцій (платники податків, знаючи, що за весь період адміністративного оскарження нараховується пеня, будуть не зацікавлені у продовженні терміну апеляційного оскарження);

- своєчасній сплаті платниками податків податкових зобов’язань та спрощенню процедури обліку платежів.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року, за винятком статей 1, 2, 3, 5, 9, які набирають чинності з 1 січня 2008 року.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття
регуляторного акта

Прийняття законопроекту дозволить удосконалити процес адміністрування податків та забезпечити надання максимально якісних послуг платникам податків шляхом:

- удосконалення системи приймання та обробки податкової звітності;

- удосконалення системи контролю за нарахуваннями та надходженнями платежів, аналізу та виявлення порушень щодо несплати податків.

6. Очікувані результати прийняття акта

Впровадження запропонованих змін у подальшому дасть можливість:

- забезпечити концентрацію ресурсів податкових органів (трудових, фінансових, матеріально-технічних), що посилить контроль за дотриманням податкового законодавства;

- знеособити спілкування між платниками податків та працівниками органів державної податкової служби у частині приймання та обробки податкових декларацій;

- створити систему контролю за нарахуваннями та надходженнями платежів, аналізу та виявлення порушень щодо несплати податків.

7. Термін дії акта

Термін дії запропонованого проекту Закону необмежений.

8. Показники результативності акта

Прийняття цього акта дозволить знизити регуляторний вплив на платників податків та створити умови для покращення взаємовідносин між органами державної податкової служби України і платниками податків.

Внесення змін до Закону матиме суттєвий вплив на економічний стан України завдяки:

- впровадженню прозорих методів контролю за суб'єктами господарювання (платниками податків);

- підвищенню добровільної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) платниками податків;

- зменшенню витрат на виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

- покращенню якості функціонування ДПС при адмініструванні податків та наданні послуг платникам податків.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності акта

Базове відстеження результативності зазначеного регуляторного акта буде проводитись:

- при прийнятті Закону України „Про внесення змін до Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;

- повторне відстеження результативності буде проводитись через рік після прийняття нормативно-правового акта шляхом аналізу статистичних даних щодо діяльності органів державної податкової служби України;

- періодичне відстеження результативності буде проводитись через кожних два роки після прийняття нормативно-правового акта з урахуванням статистичних даних щодо виконання дохідної частини бюджету та ефективності діяльності органів державної податкової служби України.